Від озера до літописного міста і далі до колегіуму. Дзвіниці тут часто старші за муровані храми поруч, і дивитися треба на зруб, а не лише на баню.
Маршрут розрахований на два неквапні дні. Перший тримається води й сосен, другий — міських брам. Ночувати логічно у Володимирі: зранку тінь ще лягає на вали.
Ми не включаємо локації, куди зараз не пускають з вулиці. Краще коротший список, ніж двері, зачинені на обід без таблички.
0 коментарів