Гірський Тікич у Буках прорізає граніт, і вода здається темнішою саме через камінь, а не через глибину. Спуск короткий, але після дощу плити стають склом.
Це не оглядовий майданчик із парковкою на сто машин. Стежка вузька, влітку її ділять рибалки й люди з рушниками. Ми позначаємо, де можна стояти, не заходячи в приватні городи.
Каньйон варто бачити вранці, доки тінь тримає контраст порід. Опівдні граніт сіріє і губить той рожевий злам, заради якого сюди їдуть.
0 коментарів