Реставратор, з яким ми говорили у Львові, просить не називати кожну нову цеглу порятунком. Інколи мур живий саме там, де його не чіпали сто років.
Він показує фрагмент, у якому розчин світліший за сусідній: це слід ремонту 1970-х. Для ока туриста різниця дрібна, для стіни — шов, що тримає воду інакше.
Розмова про гроші коротка і пряма. Громада може врятувати браму, якщо не обіцяє собі фестиваль на руїні вже наступної суботи.
0 коментарів